“Праця, оптимізм, постійне самовдосконалення - запорука життєвого успіху”

Українська мова і література Волчок І.В. 5 клас (Дубівці)

Укр. літ.
29.05.20
Урок-підсумок
Бесіда про твори, що вивчались упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення
Виконати тест
Домашнє завдання. Прочитати літературу,  рекомендовану для читання влітку.
В.Рутківський "Джури козака Швайки", В.Нестайко "Тореадори з Васюківки",Я.Стельмах "Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера", Л.Воронина "Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9".

Укр. мова
29.05.20
Повторення й узагальнення вивченого в кінці року. 
Синтаксис і пунктуація
Домашнє завдання. Виконати вправу підручника 541.

Укр. мова
27.05.20
Повторення й узагальнення вивченого в кінці року. 
Фонетика й графіка.  Орфоепія й орфографія
Домашнє завдання. Виконати вправу підручника 534

Укр. літ.
27.05.20
ПЧ №4. Твори про природу.  М. Вінграновський Поезії "Бабунин дощ", "Сама собою річечка тече"
Робота із текстами віршів. « Перша колискова ».
Учитель.
М.Вінграновський витворив художній світ, у якому природа натхненно одухотворена. У творах поета звірі, птахи, рослини думають і переживають, радіють життю і захоплюються тайною світу. Сьогодні ми познайомимося із поезіями Миколи Степановича Вінграновського.
Самостійне читання вірша «Перша колискова»
- Визначте, які слова вам незрозумілі. 
Словникова робота.
Зоря – зірка; зірниця
Кароока – та, що має темно-брунатні, коричневі очі. 
Плавба – тут: течія, тривалість.
Явір – дерево родини кленових з великими п’ятилопатевим листям.
Верховіття – верхня частина дерева, верхні гілки.
Бесіда за змістом вірша.
·         Як ви думаєте, хто співає колискову пісню дитині – тато чи мама?
·         Як вив вважаєте, діти, чому навіть уві сні за дитиною йдуть жита і зорі? (Жита – життя, зоря – доля).
·         Чому автор називає дитину «гіллячко голуба»? (Голуби гіллячка – це виняток, а може, такої й зовсім немає, тобто кожна людина виняткова, неповторна і красива).
·         Як розуміти слова: «Та як небо в нашому Дніпрі, // Так в тобі не спить хай Україна?
·         До кого звернена колискова? Підтвердити це рядками з вірша.
·         Що це за «сріблястий сон з верховіту»? Чому ви так думаєте?
Учитель.
У цьому світі непросто жити, але є найрідніші люди, що завжди захистять і допоможуть, і є рідна земля, Україна, яка подарує хліб і до хліба, з якою ти будеш вільним і якій треба подякувати за щастя жити  серед її прекрасного народу, і яку треба прославити у світі, тобто зробити так, щоб твоя зоря – доля стала високою. 
- Пригадайте, що таке метафора
6. Знаходження у вірші метафор і заповнення таблиці. 

Художні засоби виразності, 
які автор використав у своїх поезіях
Назва твору 
Метафори
Епітети
Порівняння 
«Перша колискова»
Ідуть в поля жита, зоря йде, тіні сплять, сон каже
«Ходімте в сад…» 
Вона жива, як людина
«Сама собою річка ця тече…»

·         З якою метою використовує їх поет?
·         Яка головна думка вірша? (Любити свою Україну, не бути байдужим)
·         Чим для вас є слово «батьківщина»? (Домівкою…).
 « Ходімте в сад… »
Учитель.
М.Вінграновський витворив художній світ, у якому природа натхненно одухотворена. У творах поета звірі, птахи, рослини думають і переживають, радіють життю і захоплюються тайною світу. Я думаю, діти, що нарешті настав той час, коли ми заглянемо у сад поета.
Бесіда за питаннями.
·         Діти, про який сад іде мова у вірші? (Це – людська душа, яка неповторна, виняткова. Це – сад – дім, де живе родина – народ, де всім затишно і цікаво). 
·         Як змальовує автор природу у вірші? (Вона жива, як людина. Красива, корисна, і людині треба навчитись жити у гармонії з природою…)
·         Знайдіть у цьому вірші  порівняння і запишіть їх у таблицю. 
·         Найулюбленіша пора року Миколи Степановича – весна, тому він  любив приїздити до рідного дому навесні, коли розквітали вишні.

« Сама собою річка ця тече…»
Учитель.
Ви побачили, діти, яка багата наша мова. Вона теж, як ріка: у маленьких – вона маленька, з кожним наступним роком життя стає все повноводіша й повноводіша,  переростає у велику ріку – ріку любові до життя, до своїх рідних, до батьківщини й Батьківщини.   
Самостійне читання вірша учнями «Сама собою ріка ця тече…» с 294. 
Бесіда за питаннями.
- Як ви думаєте, про яку річку пише М. Вінграновський?
- Чому маленька синя донечка – ріка ще не має імені? (Можливо, ще не зробила чогось суттєвого в житті?)
- Чим для ліричного героя є ця річка? (Це рідна земля, де народилися і яку любиш, як тата й маму, і як солодкий спомин дитинства. І це твій власний світ, душа. А може це наша річечка Синюха? )
- Чому наша хата пахне її борщем? (Бо з цієї простої хати ми вирушаємо у світ. Буде багато пройдено доріг, та спогади дитинства залишаються найяскравішими і найтеплішими).
- Чи любите ви той куточок землі, де народились? Як?
- Чому річечка впадає у Дніпро? (У розумінні поета кожна людина потрібна Україні. Держава хоче, щоб «кожна маленька  синя річка», що має свій талант, сили , знання віддавала все це рідній землі, яка від цього стане багатшою і сильнішою.)
- Найдіть епітети та порівняння у вірші, запишіть їх в таблицю. 
- Яка  репродукція вам найбільше сподобалася? Чому?
- Які кольори переважають  на картинах?

Учитель.
            Сьогодні ми з вами познайомилися із поезією Миколи Вінграновського. Я думаю, що ви помітили, яка вона сонячна, добра, життєствердна, красива …
Усе життя поета було по-справжньому  натхнення.  Я хочу побажати, щоб кожен із вас зустрів свою щасливу зорю, щоб ви намагалися зробити побільше корисних справ для нашої України, бути гідними продовжувачами справи нашого славетного земляка.
Домашнє завдання.Прочитати поезії М.Вінграновського. 
Одну поезію вивчити напам'ять .
 Відео, де ви розповідаєте напам'ять твір,  скинути на Viber. 

Укр.мова
26.05.20
Повторення й узагальнення вивченого в кінці року. 
Будова слова й орфографія
Домашнє завдання. Знайдіть інформацію про вовка, випишіть 3-4 речення. 5 слів (на вибір) розберіть за будовою.

Укр.літ.
22.05.20
КР №5 (відповіді на запитання). Рідна Україна. Світ природи (творчість М.Рильського, Г.Тютюника, М.Вінграновського)
1.Укажіть, який художній засіб вживає  М. Рильський у рядках поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною…».
Осінь-маляр із палітрою пишною…Ніжно сміється до вітру.
А епітет;  Б порівняння; В персоніфікація;Г метафора.
2.  Чому Григір Тютюнник дав своєму оповіданню таку назву (як це пов'язано з головним героєм)?
А   дивував усіх своїми надзвичайними здібностями
Б   мріяв стати космонавтом, загартовував себе для цього
В   поводився не так, як усі його однолітки
Г   був дуже розбишакуватим, усі його боялися
3. М.Рильський у рядках із вірша «Осінь-маляр...» використовує такий художній засіб,  підкресліть його.
           Осінь-маляр із палітрою пишною
4. Чого навчала Надія Петрівна своїх учнів (твір «Сіроманець»)?
А. Оберігати треба і воду, і землю, і  звірів.   Б. Гарно поводитися у школі.
В. Не ображати молодших.                 Г. Любити і поважати батьків.
5. Установіть відповідність між героями і вчинками, які вони здійснили. (2 б.)
1 Сашко                              А рятує в снігу Сіроманця
2 Олесь                               Б замість горщечка намалював дятла
3 Федько Токайло             В намагається вилікувати вовка
4 Петро Лях                       Г тримає на спині в снігах Андрійка
                                            Д пригостив Олеся пирогом
6. Установіть, про якого персонажа йдеться. Чиє ім’я має бути на місці крапочок?
«…навшпиньках зайшов у свою кімнату, хутко ліг, заплющив очі: в синьому океані біля…хати повз грушу пропливали білі айсберги»
7.   Сашко, герой твору М. Вінграновського, повіз свого друга вовка
А   у столичну клініку, до найкращих лікарів
Б   в одеський зоопарк, до ветеринарів
В   в Одесу, відпочивати на морі
Г   в одеську клініку для лікування очей
8 .Вкажіть  риси характеру хлопчика Олеся з оповідання Гр.Тютюнника «Дивак».
9. Запишіть  головних і другорядних героїв повісті М. Вінграновського «Сіроманець».
Домашнє завдання. Прочитати поезії М Вінграновського .

Укр.мова
22.05.20
Повторення й узагальнення вивченого в кінці року. Лексикологія
       Ми з вами вивчили розділ «Лексикологія». Навчилися розрізняти антоніми, синоніми, омоніми та пароніми, визначати однозначні та багатозначні слова, пряме та переносне значення слова. Сьогодні ми узагальнимо вивчене .
IV. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ
Вибірковий диктант
►  Послухайте поетичні рядки. Випишіть омоніми.
Думи мої, думи мої, 
Квіти, мої діти
Виростав вас, доглядав вас. 
Де ж мені вас діти?
                           Т. Шевченко
Поезії ясне світило. 
З тобою жить, тебе любить! 
Понад сто років ти світило
І будеш вічно з нами жить.
                            Т. Шевченко
 Випишіть із прислів'їв антоніми
1. Вчення світ, а невчення — тьма. 2. Як є початок, то буде й кінець. 3. Правда кривду переважить. 4. Взимку сонце так сміється, що вікна плачуть. 5. М'яко стелить, та твердо спати.
Згадайте, що таке прислів’я?
Прислі́в'я — мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок.
До слів, вжитих у прямому значенні, дібрати слова у переносному значенні.
Лист берези
Чисті руки
Золоті сережки

Робота зі словниками                       
  Виписати із словника 2 багатозначних слова і 2 омоніми з їх значеннями.
Редагування  речення
Відредагуйте речення та запишіть їх у зошити
Шевченко  являється основоположником української літературної мови.                             
Директор школи об’явив подяку учасникам спортивних змагань.                     
На слідуючому тижні відбудеться конкурс читців.
Три брати жили на світі, Був один з них працьовитий. Ну, а другий хвальковитий. Третій був ледачий дуже. Слухай казку про них, друже. День і ніч брати сварились І ніколи не мирились. Все, що перший будував, Другий миттю руйнував. Той мовчить, а той кричить, Той хоробрий і правдивий. Той брехливий, полохливий. Дуже горді й незалежні. Абсолютно протилежні. У мові вони живуть, їх... (антонімами) звуть.
Хто порівнятися може зі мною: Я і прекрасний, чарівний, казковий. Роблю все скоро, швидко, раптово. Є в мене хата, будинок і дім І звуть мене... (синонім).
Розрізняти нас не кожен може — Звуки всі і наголос в нас той же, А приглянься: як поміж братами, Є відмінність і між нами. (Омоніми)
VІІ. Домашнє  завдання.
      Достатній рівень
►  Доберіть прислів'я, приказки, загадки, де були б використані групи слів за значенням.
      Високий рівень
►  Напишіть казку про синоніми, антоніми, омоніми у мові.


Укр.літ.
20.05.20
Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції
— Дуже важливо в житті мати мати власну думку. Але щоб її відстоювати — треба бути надзвичайно мужнім, особливо — коли твоєї думки ніхто не поділяє. У повісті
М. Вінграновського «Сірома­нець» ця роль випала на долю маленького хлопчика Сашка. Він має власні переконання, що людина повинна оберігати не лише природу, але й тварин. Попри всі непорозуміння з дорослими, він захищає вовка і не зраджує його до останнього. Незважаючи на той факт, що Сіроманець — дорослий вовк, Сашко поводиться з ним так, ніби він ще маленький, а тому його треба оберігати, годувати, боронити від ворогів та нести за нього відповідальність. Цим автор дає нам зрозуміти, що моральні принципи людини не залежать від віку.
А зараз давайте з вами розберемось, як автор характеризує свого головного героя та його оточення.
     Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чес­ною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого пога­ного. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю пере­ховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на по­лігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кра­щим другом.
     2.1.3. Інформаційне ґроно «Чесноти Сашка».
Укладіть ґроно чеснот, які, на вашу думку, характеризують хлопчика Сашка.


справедливий

співчутливий

добрий
Хлопчик Сашко
чуйний
принциповий

самостійний

вірний

цілеспрямований
2.2. Характеристика другорядних персонажів.
Другорядними персонажами повісті є Василь Чепіжний, Галя Грушецька, дядько Побігайло, хлопчик Андрійко, батьки Сашка, селяни, мисливці, військові тощо. їх усіх можна умовно поділити на тих, хто симпатизує Сіроманцю та тих, хто хоче бачити його в клітці.
До першої групи належать Галя Грушецька, хлопчик Андрійко та військові з полігону, де переховувався вовк. Усі вони знайомі з вовком особисто і симпатизують йому як вірному другу та рятів­нику.
До другої групи належать Василь Чепіжний, дядько Побігайло, інші селяни та мисливці. Більшість із них ставиться до вовка ней­трально, але не всі. Заклятим ворогом Сіроманця є Василь Чепіж­ний. Селянин декілька разів зустрічався з вовком віч-на віч, навіть упіймав його, але Сіроманець завжди виходив «сухим з води». Тому він робив усе, щоб помститися вовку — ставив пастки, полював на нього та навіть купив вовкодавиху. Але, на щастя, усі його ста­рання виявились марними.
     — На прикладі хлопчика Сашка М. Вінграновський навчає нас вірності та відданості друзям, вміння відстоювати свої переконання, мужності приймати рішення самостійно та допомагати іншим.
     VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
     Підготуватись до контрольної роботи за циклом «Рідна Україна. Світ природи».

Укр.мова
20.05.20
Повторення та узагальнення вивченого  в кінці року. Лексикологія
Домашнє завдання. Виконати вправу підручника 521.

Укр.мова
20.05.20
Контрольна робота № 8 (тестові завдання). Пряма мова. Діалог. Читання мовчки художнього тексту, в якому наявний діалог
Ø  У завданнях 1—8 потрібно вибрати одну правильну відповідь
1.    Визначте правильний варіант закінчення визначення Діалог — це
А різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб
Б приблизно передане висловлювання певної особи
В складне речення
Г точно відтворене висловлювання певної особи
2.  Оберіть правильне твердження
А пряма мова береться в лапки
Б пряма мова з обох боків виділяється тире
В пряма мова виділяється комами з обох боків
Г пряма мова береться в дужки
3.    Визначте рядок, у якому записане складне речення
А Стара черемха заздро поглядала на молоду черешню.
Б Народилося літо з снігів і дощів, наполохано сіло в садочку.
В Я дивлюся у вікно: чудовий вечір запалює зорі.
Г Візьми мене, природо, у свої обійми.
4.    У якому варіанті представлене складне речення?
А У хатинці, як і в твоїй кімнаті, мерехтить іграшками й ліхта­риками святкова ялинка.
Б Життя людське таке коротке, а світ такий чарівний (В. Коза­ченко).
В Засмутилося Літо, а тоді усміхнулося.
Г До нас приїхали туристи.
5.    Укажіть речення з прямою мовою
А «Не кидайте хлібом, він святий!» — в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій.
Б Сахно запитав, як здоров'я Степаниди Петрівни.
В Василь сказав батькові, що в новій школі дуже цікаво.
Г Золота рибка запитала дідуся, чого йому треба.
6.    Визначте складне сполучникове речення
А Синє небо братається із веселою землею, розгортає над нею шатро.
Б Вітерець легенький дихнув, поблизу у траві за­сюрчав коник.
В Ідеш через ліс, і зачарування його красою не по­лишає тебе.
Г Ця секунда була вирвана з його дитинства і пере­несена сюди.
7.    Оберіть складне речення, у якому допущено пунктуаційну помилку
А Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.
Б Зненацька за одну ніч упав сніг, і тепер пущі лежали під холодним небом.
В Кінь вийшов на піщану косу, а вода стікала по його стрункому тілу.
Г Шептало молотив копитами теплуваті хвилі і бризки смачно лоскотали губи.
8.    У якому варіанті правильно розставлені розділові знаки?
А Панас Мирний писав — «Життя — стерняста нива».
Б Панас Мирний писав: «Життя — стерняста нива».
В Панас Мирний писав: Життя — стерняста нива.
Г «Панас Мирний писав»: Життя — стерняста нива.
Ø  У завданнях 9—10 потрібно встановити відповід­ність
9. Установіть відповідність між поняттям та реченням
Поняття
Речення
1
складне речення
А
Пташки замовкли, трави стихли, лише берези сколихнулись, лише вербиці поклонились.
2
вставне слово
Б
Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу.
3
однорідні члени речення
В
На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.
4
узагальнювальне слово
Г
На річці, в лісі, на полі стелиться туман.


Д
Уже почалось, мабуть, майбутнє.
10. Установіть відповідність між реченням та розділовим знаком, пропущеним у ньому
Розділовий знак
Речення
1
кома
А
Хто ж се я? — поет питає.
2
тире
Б
Будь сміливим не язиком а ділом.
3
двокрака
В
Маки, ромашки, волошки усі квіти тягнуться до сонця.
4
лапки
Г
Синє море озера, річка, в синяві намоклий ліс.


Д
Кругом лежав сніг у при­нишклих полях і на луках.


Укр.літ.
19.05.20
Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки
Переглянути матеріал уроку
Домашнє завдання. Написати твір-характеристику Сашка на основі складеного плану.


Укр.мова
19.05.20
Тренувальні вправи. Тире при діалозі
Спостереження над мовним матеріалом
  • ► Проаналізуйте розділові знаки при діалозі.
  • Приходить батько, а дочка й питає його:
  • — Чого ви, тату, плачете?
  • — Ось пан дав тобі десяток варених яєць та казав, щоб ти поса­дила на них квочку, та щоб вона за одну ніч вилупила й вигодувала курчата, а ти щоб спекла їх йому на снідання,— відповідає батько.
  • Дочка взяла горщечок каші та й каже:
  • — Понесіть, тату, оце панові та скажіть йому,— нехай він виоре, посіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитись з цих яєць.
  • Пояснювальна робота
  • ► Запишіть, розставте розділові знаки.
  • Іде знов батько плачучи додому. Прийшов та й каже дочці:
  •  Ну що, дочко, будемо робити?
  • Не журіться, тату,— каже Маруся,— все буде гаразд. Підіть купіть мені живого зайця.
  • ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
  • Диктант
  •  Запишіть текст під диктовку. Поясніть розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення, граматичні основи в складних реченнях.
  • ЯК ЧЕРЕПАХА ВЧИЛАСЯ ЧИТАТИ
  • Зустріла черепаха орла та й каже
  • Навчи мене літати
  • Навчу погодився орел
  • Узяв черепаху вилетів із нею й питає
  • Уже привчилася
  • Уже відповіла черепаха
  • То пускаю мовив орел
  • Упала черепаха на землю.
  • Орел підлетів до неї й запитує
  • То як було летіти
  • А черепаха каже
  • Летіти легко але сідати важко
  • (Народна творчість).
  • Творча робота
  • ► Запишіть речення у формі діалогу.
  • Казала зима літу: «Ти не хазяйка». «Як,— каже літо,— у мене все є». А зима каже: «А так, не хазяйка,— каже зима,— що у тебе все на дворі ночує, а я усіх як ніч — так у хату і зберу».
  • Усна робота
  • ► Назвіть слова ввічливості, які потрібно використовувати у діа­лозі.
  • Вибачте, що турбую; даруйте мені; перепрошую; щиро вам дя­кую; велике спасибі…
  • Складання діалогу
  •  Складіть діалог «У бібліотеці», використовуючи слова ввічли­вості.
  •  Які члени речення називаються однорідними?
  •  Які розділові знаки ставимо при однорідних членах речення?
  •  Що таке звертання? Наведіть приклад.
  •  Що таке вставне словоНаведіть приклад,
  •  Які речення називаються складними?
  •  Які розділові знаки ставимо при прямій мові?
  •  Що таке діалог?
  •  Які розділові знаки ставимо при діалозі?
  •  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
  •  Із улюбленої казки випишіть діалог (4-5 реплік).

Укр.літ.
15.05.20
Микола Вінграновський. "Сіроманець".Захоплива й драматична історія про хлопчика і вовка . Гуманізм повісті
Бесіда з учнями за змістом твору:
-   Чому повість називається «Сіроманець»?
-   Пригадайте у яких художніх творах згадується вовк?
(діти згадують і вписують назви творів у ромашку «Лисиця, вовк і заєць», «Як вовк задумав хліба напекти», «Лисичка-сестричка та вовк-панібрат», «Семеро козенят», Вовк війтом» 
Коли ми вперше знайомимось із вовком? на початку повісті можуть зачитати уривок).
-         Чому в уривку згадується про Одесу та Єгипет?
(тому, що вовк був сліпий , а в Одесі створено інститут очних хвороб імені В.П.Філатова АМН України. Про цей інститут говорить вчителька Надія Петрівна. – Перегляд фільму про Одесу та інститут очних хвороб -4 хв.; про Єгипет згадується тому, що Давній Єгипет – країна, в якій, поряд із розвиненою математикою, архітектурою, астрономією була розвинена медицина; головними богами лікування в Давньому Єгипті вважалися бог мудрості Тот і богиня материнства і родючості Ісіда. Єгиптяни вважали: для того, щоб лікувати людей, потрібно бути наділеним мудрістю. Тот започаткував писемність, математику, астрономію, релігійні обряди, музику, систему лікування хвороб природніми засобами. Йому належать медичні трактати;. 
В Єгипті вперше відбувся поділ медицини; Особливу увагу надавали єгиптяни лікуванню очних хвороб. Лікарі очних хвороб були відомі всьому світу. Правителі багатьох країн запрошували на службу до палацу саме єгипетських лікарів; 
Відтак Єгипет зазначається як країна з розвиненою медициною в царині лікування хвороб очей. Перегляд фільму про Єгипет – 3 хв.).
Характеристика образів Сашка і Чепіжного:
-   Діти, хто вам найбільше сподобався і чому?
-   (Сашко – чуйний, добрий, щирий, любить ліс і все що в лісі, товариський, турботливий, сміливий, наполегливий. Кожна риса характеру підтверджується епізодом із тексту;
Чепіжний – жорстокий, користолюбний, пихатий, обманює, схильний до крадіжок,
злий, не любить тварин).
-   Що спільного між Сашком та Андрієм? Хто вам більше подобається і чому? . Чого нас вчить повість «Сіроманець»?
. Виконання тестових завдань за підручником с. 260,278.
 Домашнє завдання Напишіть власне закінчення повісті.


Укр.мова

15.05.20
Діалог. Тире при діалозі
Домашнє завдання. Складіть діалог. "Зустріч онлайн під час карантину" (12 реплік).


13.05.20
укр.літ.
Микола Вінграновський. "Сіроманець".Захоплива й драматична історія про хлопчика і вовка як приклад гармонії людини і природи
Вовк у народі завжди асоціюється з хитрістю, жорстокістю й нерозважливістю та простакуватістю. Разом із тим у вовків є й такі якості, котрі варто було б мати людині,— кмітливість, спритність, витривалість, вірність. Приклади цього ми можемо знайти не лише в казках («Іван-царевич і сірий Вовк», «Мауглі», Р. Кіплінґа, «Лобо» Е. Сетона-Томпсона та ін.), а й у достовірних наукових енциклопедіях про тварин. Тому на нас чекає напівфантастична історія дружби хлопчика й вовка, з якою ми розпочинаємо знайомство на сьогоднішньому уроці.
 Виразне читання повісті М. Вінграновського «Сіроманець» (уривки).
4.      Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.
— Хто такий Сіроманець, що ми дізналися про нього з перших сторінок повісті?
(Сіроманець — це старий осліплий самотній вовк.)
— Чому Сіроманця ненавидів Василь Чепіжний, намагався його позбутися?
(Бо вовк загриз його козу.)
— Чим закінчився поєдинок Чепіжного та Сіроманця?
(Перемогою вовка й соромом для чоловіка.)
— З якою метою до села прилетів вертоліт і як на це відреагував Сашко?
(Вертоліт прилетів, щоб знищити вовка, і це дуже занепокоїло Сашка.)
— За чим Чепіжний поїхав до Києва?
(За вовкодавом, породистим мисливським собакою.)
— Що робив Чепіжний у глинищі?
(Копав яму на вовка.)
— Поясніть фразу: «Для Сашка настали дні щастя і тривог».
(Хлопчика вовк проводжав лісом до школи; Сашко відвів друга в глинища, щоб його не знайшли.)
— Як Сашко випустив Сіроманця з кузні?
— Як був осоромлений Чепіжний?
(З’явилося фото в районній газеті, на якому вовк перестрибує через нього, лежачого.)
— Як Сіроманець заробив собі на обід? Що це нагадує?
(Вловив ворона; нагадує відомі казки та байки.)
— Хто врятував Сіроманця в стужу?
(Андрійко Лях та льотчики.)
— Як вовк віддячив льотчикам та Андрійкові?
(Знайшов та врятував хлопчика.)
— Ким мріяв стати Сашко?
(Лісником.)
— На який вчинок зважився Сашко заради Сіроманця?
 Завдання учням.
З’ясуйте, що є реальним, а що фантастичним у повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.
 Визначте тему та ідею повісті.
Тема
— Про дружбу хлопчика й вовка; добре ставлення до тих, хто потребує допомоги, до братів наших менших; гармонійні стосунки людини й природи.
Головна думка
— Потрібно гуманно ставитися до беззахисних тварин.
— Треба вміти жити в гармонії з природою, бережливо, з повагою ставитися до матінки- природи, частинкою якої є й людина.
 Проблемне питання.
— Хто є головним героєм — Сашко чи Сіроманець? Чому? Адже твір називається «Сіроманець»?
(Головним героєм є Сашко, бо він людина, діє осмислено, обґрунтовано. Вовк відчуває друга інтуїтивно. А назва така тому, що історія незвичайна, унікальна й пов’язана саме із Сіроманцем.
 Домашнє завдання.
Прочитати твір до кінця.
Виконати тести.
1. Що трапилось з Чепіжним, коли він зустрівся з Сіроманцем?
А він впав Б потрапив в озеро В зсунувся в болото
2. Кого нагадував вертоліт Сашкові?
А велику бабку Б великого пуголовка В великого метелика
3. Що сталося з Сіроманцем на старість?
А він оглух Б втратив зуби В він осліп
4. Куди привезли Сіроманця після того, як він попався у яму?
А на ферму Б на конюшню В у кузню
5. З чим порівнюється відро, коли за нього зачепився Сашко?
А з цистерною Б з діжкою В з каструлею
6. Про кого йдеться у цитаті «…він ночами краде у полі солому на мотоциклі…»?
А про Чепіжного Б про Шевчука В про Побігайла
7. З якою метою Сашко відправляється разом із вовком в Одесу?
А тікають від Чепіжного Б повернути зір Сіроманцеві В подорожувати і побачити море
8. Яке ім’я та по батькові Чепіжного?
А Дмитро Васильович Б Василь Дмитрович В Василь Андрійович
9. Як звати хлопчика, якого врятував Сіроманець під час заметілі?
А Олесь Б Федько В Андрійко
10. Що означає вираз з твору М. Вінграновського «Сіроманець» сидіти в печінках?
А наїстися Б набридати В запам’ятати
11. Про кого йдеться в цитаті «До школи… ходив далеченько. До школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а… ходив стежкою, лісом…»?
А Андрій Лях Б Сашко В Олесь
12. Чому одного дня Сашко не пішов до школи?
А захворів Б поїхав з татом на базар В пішов шукати Сіроманця


13.05.20
укр.літ.
Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи,уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості

•Що відчували ви, читаючи оповідання ,Дивак”? Скажіть одним реченням , про що  цей твір?
•Чи відоме вам лексичне значення слова дивак?
Диваком у селі називали Олеся.
Тож перед нами стоть  проблемне запитання:
•        Чи потрібні у світі диваки і чи легко їм жити?
2 . Опрацювання твору «Дивак»
Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.
Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.
5.     Характеристика         образу Олеся.
•Пригадайте , які деталі портрета хлопчика виділяє автор?
Що він маленький і має особливі очі.
•Про що „говорять” очі хлопчика? Чи можна за поглядом , за очима розпізнати вдачу людини? Запам'ятайте визначену вами рису характеру.
Допитливість.Очі... дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути весь світ ”.
Які бувають очі у вас і ваших однокласників? Додайте до названих епітети: веселі, сумні, байдужі, злі...
·        Хлопчик іде до школи дорогою, якою попросила мати-бором. Штрих до портрета-він послухався матір, не хотів засмучувати її. Отже, співчутливий.
То друга риса хлопчика.
•Олесик іде до школи чи мандрує? Що він робить по дорозі?
•У кого ж хлопчик зустрічає порозуміння і співчуття? Хто вірить у нього?
•А яким здається Олесь вам? Що в його вдачі вам до душі, а що ні? Порівняйте Олеся з собою . Ви вдома вже записали Риси вдачі Олеся. А тепер запишіть свої  риси вдачі а потім визначте що  між вами спільного.
 Справді, у вчинках Олеся немає нічого неприродного, шокуючого. Він просто трохи добріший, спостережливіший, чутливіший, співчутливіший.
• Коли б таких диваків було більше , нам жилося б краще чи гірше?
• Яку рису характеру ви цінуєте в людях найбільше?
Висновок вчителя. Гадаю, що з таких дітей , як Олесь , виростуть
добротворці,      які    попри        всі перешкоди виконуватимуть добротворчу місію, рятуватимуть світ від нечисті, оберігатимуть життя на Землі. Бо ці люди у своїй беззахисноті сильніші за злих.
Домашнє завдання.
Описати стан душі хлопчика (від його імені) після повернення додому. Намалювати ілюстрації до твору.

Укр.мова
13.05.20
Тренувальні вправи. Розділові знаки при прямій мові
1.Прочитайте виразно текст. Визначте його стиль і тип. Що є темою цього тексту? Як ви розумієте останні слова Вовчика?  Випишіть з тексту речення, що відповідають схемам.
    Са : “Пм !”          Са : “Пм”.           “Пм”,- са.
    “Пм?”-са.            “Пм!”- са.          “Пм !?”- са.              
Старе добро забувається
   Побачили Вовчика-братика ловці-молодці та й почали за ним гнатися. Вискочив Вовчик на дорогу. А дорогою йшов чоловік із мішком. Вовк до нього: « Дядечку, змилуйся, сховай мене в мішок!». Змилувався чоловік, сховав Вовка в мішок. Надбігають ловці-молодці.  «Не бачив ти Вовчика-братика?» - питають. «Не бачив !» - каже той. Вони й погнали далі. «А що, пішли вже мої гонителі?» - запитує Вовк. «Пішли», - відповідає чоловік.  «Ну, тепер випусти мене »,- просить Вовк.  Чоловік розв’язав мішок і випустив Вовчика-братика. «Ну, чоловіче, тепер я тебе з’їм !» - каже Вовк. «Я тебе з такої біди врятував, а ти мене з’їсти хочеш !?» - обурюється чоловік. А Вовк йому: « Се так у світі ведеться: старе добро забувається».
2. Прочитайте текст. Яка основна думка цього тексту? Доберіть заголовок, що відображав би головну думку. Випишіть речення з прямою мовою, поставивши в них розділові знаки, поясніть правопис.
      Колись давно старий індіанець розповів своєму внукові одну життєву істину про те, що всередині кожної людини йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло - заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм,  брехню ... Інший вовк представляє добро - мир, любов, надію, люб'язність, істину, доброту, вірність.                                                                               Маленький індіанець, зворушений до глибини душі словами діда, на кілька хвилин задумався.  Потім хлопчик запитав А який вовк в кінці перемагає? Обличчя старого індіанця торкнулася ледь 
Оберіть правильну відповідь
1. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається

а) прямою мовою;

б) непрямою мовою;

в) словами автора.

2. Якщо слова автора стоять після прямої мови, між ними ставиться

а) двокрапка;

б) тире;

в) крапка з комою.

3.Якщо слова автора стоять перед прямої мови, між ними ставиться

а) двокрапка;

б) тире;

в) крапка з комою.

2. Мовчазний диктант. « Спіймайте» лише пропущений розділовий знак.
Народна мудрість стверджує “Добро   засієш - людську любов збереш!” (:)  “Доброму серцю добре й сонце світить”, говорила бабуся. (-)             
 “Дружба – найбільший скарб”-читаємо в книжці. (,)                                                  “Дай, Боже, щастя,-     просила Настя.  («)                                          
 Народна казка вчить: Правда кривду переважить !” («)                            
“Без вірного друга великая туга”говорить мудрець.  (,-)
  VIІ.Домашнє завдання.
Скласти 3 речення з прямою  мовою про добро.
 Міні-твір  “Жити - добро творити”,  використовуючи речення з прямою мовою.


Укр.мова 
13.05.20 ;  13.05.20
Тренувальні вправи. Розділові знаки при прямій мові
Тренувальні вправи. 
https://learningapps.org/3776403
https://learningapps.org/5032962
Домашнє завдання. Виконати вправи підручника 498,499.


Укр.мова 
08.05.20
Тренувальні вправи. Розділові знаки при прямій мові
Пряма мова. Тренувальні вправи
Установіть відповідність 
«Не кидайтеся хлібом»,                     «Готово!»
Найкраще слово в роботі:                  суворо каже дід. 
Борітеся — поборете, Вам
Бог помагає!»                                      «не вмирає воля наша»
Світить на пророцтво Тараса:           закликав Т. Шевченко
https://learningapps.org/1976350
Домашнє завдання. Вивчити правила підручника с.200,201. Спишіть, поставте розділові знаки при прямій мові.
 
Чи не час нам в дорогу спитав тато.
Син сказав я вже вивчив уроки
Три біди в людини  говорить народна мудрість   смерть, старість і погані діти.
Мамо  питаю  то льони цвітуть?
Ось я йду!  обізвалася Зима.
Яких же я людей бачу?  одказує Кармель.
Які надумав відкривать моря? питаю у малого капітана


08.05.20
Укр.літ.
Григір Тютюник. "Дивак". Коротко про письменника. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів - природи і людини, зображених в оповіданні.

Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з життєвим шляхом Григора Тютюнника.
Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня
1931 р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника.
Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п’ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева в Харкові, в колгоспі, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у військово-морському флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою).
Після закінчення Харківського університету (1962)
Гр. Тютюн­ник учителював у вечірній школі на Донбасі. 1963-1964 рр. працює в редакції газети «Літературна Україна», публікує в ній перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито...». Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячної ночі», «Зав’язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».
1966 р. вийшла перша його книжка «Зав’язь», яка була од­нією з тих книжок, що засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім’я
Гр. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед творчої молоді. Журнал «Дружба народов» відзна­чив оповідання Гр. Тютюнника як кращі у своїх публікаціях 1967 р.
1968 р. «Литературная газета» оголосила всесоюзний конкурс на краще оповідання. Гр. Тютюннику було присуджено премію за оповідання «Деревій». Твір дав назву збірці (1969), до якої уві­йшли повість «Облога» та кілька оповідань.
На початку 70-х років Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої ви­явився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки опові­дань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.
За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну пре­мію ім. Лесі Українки 1980 р. В останні місяці життя письменник працював над повістю «Житіє Артема Безвіконного».
Не в змозі реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня
1980 р. Григір Тютюнник по­кінчив життя самогубством.
1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.
Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, «1» — якщо твердження правильне.
1. Тяжкі умови дитинства вплинули на подальшу творчість авто­ра.
2. Тютюнник закінчив дев’ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища.
3. Письменник працював у шахті на Донбасі.
4. Військову службу проходив у повітряних силах.
5. Перші вірші Григір Тютюнника були написані українською мо­вою.
6. Після закінчення університету він викладав у вечірній шко­лі.
7. «Дивак» був одним із перших оповідань автора.
8. На початку 70-х років Григір Тютюнник працював у видавни­цтві «Вечірній Київ».
9. Перша книжка автора мала назву «Вогник далеко в степу».
10. Письменник брав участь у підборі матеріалу до настільної книги- календаря для дітей «Дванадцять місяців».
11. Збірка оповідань Тютюнника для дітей мала назву «Ласоч­ка».
12. Григір Тютюнник помер у похилому віці від хвороби серця.
      4.1. Знайдіть та прочитайте цитати з тексту, які описують:
□  поведінку дятла («Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку»);
□  природу навколо школи («По той бік мосту, через вигін, чер­воніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками,— там б’ють джерела»);
□  замерзлу річку («Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льо­ду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пил­ком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь»);
□  ліс увечері («У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попис­кували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном»);
     4.2. Бесіда
▼ Які засоби використовує автор, щоб зробити описи яскраві­шими?
▼ 3 чим він порівнює явища навколишнього світу?
▼ На які деталі автор звертає увагу в описах?
▼ Що саме вам сподобалось в зображеннях природи Тютюнником? Обґрунтуйте свою відповідь.
     5. Вікторина «Знайди пару»
Установіть відповідність між предметом та його порівнянням у тексті.

1
Кілки у тинах
А
Мов ковдра на сіні
2
Смілка на зрізах пнів
Б
Як воляче око
3
Дим з бовдурів
В
Немов гра у жмурки
4
Лід на річці
Г
Як стрижені допризовник
5
Бульбашки води у річці
Д
Тополиними стовпами
6
Кружляння дерев
Є
Немов старий мед
     Учитель. Сьогодні на уроці ми познайомились із новим пись­менником Григором Тютюнником та розпочали працювати з його твором «Дивак». Описи природи та її переосмислення у внутрішньо­му світі маленького Олеся створюють неповторну атмосферу твору, ближче з яким ми познайомимось на наступному уроці.
     VI.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
     Читати твір «Дивак», готуватись до опитування за змістом твору.


Укр.мова
06.05.20
Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові
Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал відеоуроку. Виконати вправу із відео №5.

Укр.мова
06.05.20
Контрольна робота №7(тестові завдання). Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та сполученнями слів. Складні речення. Аудіювання уривка з твору сучасної дитячої літератури
Тести виконати (надіслати результати на мій Viber) 
https://naurok.com.ua/test/kontrolna-robota-zvertannya-vstavni-slova-skladni-rechennya-328006.html
Домашнє завдання. Виконайте вправу 504.


06.05.20
М.Рильський. "Осінь-маляр із палітрою пишною..." Єдність людини і природи

Переглянути відео(обов'язково)

Домашнє завдання. Один із віршів вивчити напам'ять. Відео, де ви розповідаєте напам'ять твір,  скинути на Viber. Прочитати оповідання "Дивак".


29.04.20
Максим Рильський. "Дощ"("Благодатний, довгожданий..."). Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її поетом засобами поетичної м
ови 

Учитель. Максим Тадейович не був суто кабінетною людиною. Залишався тим життєлюбом, який завжди знаходив час для задушевного спілкування з друзями, для улюбленого мисливства,  для риболовлі,  для пісні…
  Він був легкою людиною, якщо під цим словом розуміти душевну відкритість, уміння слухати співрозмовника, безмежну доброту, людинолюбство й дотепність.
А такі риси,як допитливість, працелюбність, людяність, доброта –були  основними рисами  Максима Тадейовича.
6 червня 1964 року поета привезли з Москви, з лікарні, додому, в Голосіїв. Перед раком підшлункової залози навіть кремлівська медицина виявилася безсилою. Цю приреченість відчував і сам Максим Тадейович.
  Дмитро  Павличко, який у ті дні відвідав недужого, згадував: «З дверей палати я побачив ліжко, подушку, а на подушці – маску висохлого лиця.Тіло було вкрите простирадлом, і здавалося, що його зовсім немає…Якусь мить я стояв, не впізнаючи Максима Тадейовича…Сльози виступили на моїх очах…Рильський збагнув, що зі мною. Здогадався, що я от-от вибухну риданням. І, щоб запобігти цьому, сказав: - Що з вами, Дмитре? Бійтесь Бога, ви таки змарніли! Мабуть, провели веселу нічку в товаристві московських поклонниць!
   Я зрозумів: він кидає мені рятівне коло. Не хоче, щоб я захлинався плачем над його ложем смерті».
Одному з перших біографів поета Юхимові Мартичу мріялося: «Коли б за кожен його добрий вчинок життя подарувало Золотому Серцю бодай день – смерть відступила б надовго». На жаль, цього не сталося. Серце Максима Рильського перестало битися 24 липня 1964 року.
Виразне  читання поезії «Дощ»
Робота в зошиті.
Записуємо в зошит тему та ідею поезії і  художні засоби.
Тема: оспівування краси природи.
Ідея: возвеличення чарівності дощу.
Основна думка: захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.
      Жанр: пейзажна лірика.
Художні засоби:
Епітети-благодатний, довгожданий дощ; дивним сяйвом; золотий, вечірній гість; впав бадьоро, свіжо, дзвінко; закурені будинки;зголоднілі передмістя; гарячі груди; буйним посівом зеленим, білі села.
Метафори-золотий вечірній гість, «впав бадьоро», «відкривай груди», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить».
Порівняння-«дощ-гість».
Учитель. Дощ дуже важливий у природі, адже без нього все засохне та пропаде, не буде хліба. Своє захоплення цим явищем у вірші «Дощ» М.Рильський виражає багатьма прикметниками та прислівниками, що доповнюють створений образ, землю називає матір’ю, дощ та землю персоніфікує , оживляє їх.
VI. Домашнє завдання.
1.     Скласти сенкан.
2.     Написати твір-мініатюру на тему «Я люблю слухати дощ» з малюнком до нього



Укр.мова
29.04.20
Складні речення з безполучниковим і сполучниковим зв'язком. Кома між частинами складного речення, з'єднаними безсполучниковим і сполучниковим зв'язком 
Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал відеоуроку. Виконати вправу із відео №6.

Укр.мова
29.04.20
Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал відеоуроку. Складіть і напишіть невеликий твір "Моя мрія", уживаючи безсполучникові і сполучникові складні речення.

Укр.мова
24.04.20
УРМ№ 24. Ділові папери. Оформлення конверта


Домашнє завдання. Напишіть лист людині, з якою ви дуже хочете зустрітися, але не можете через карантин. Використайте в листі звертання та вставні слова

Укр.літ
24.04.20

Контрольна робота №4. РМ №4. (Письмовий твір у формі есе "Великий світ природи і людини"

Як писати есе: корисні порадиНаписати в зошитах з укр. літ твір у формі есе. Пригадайте, що таке есе?

Як писати есе: корисні поради

Як писати есе? Таке питання доволі часто виникає в школярів, адже все частіше вчителі пропонують написати твір-роздум у жанрі есе. Оскільки такий різновид став дуже популярним, ми підготували для вас корисні поради, як зробити такий твір вдалим.


Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис)  прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.
Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним — уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.
Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.
Стиль есе вирізняється:
  • афористичністю;
  • образністю;
  • парадоксальністю.
Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:
  • символи;
  • метафори;
  • порівняння;
  • алегоричні і притчові образи.
Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:
  • використовувати всілякі асоціації;
  • проводити паралелі;
  • добирати аналогії.
Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:
  • непередбачувані(парадоксальні) висновки;
  • несподівані повороти;
  • цікаві зчеплення.
Мовна будова есе  це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.


Прийомів для написання успішного есе існує багато. Наводимо деякі з них.
Ефектний початок
Вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.
1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.
2. Несподіваний  це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.
4. Авторитарний  пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.
5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
6. Цитатний  вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).
7. Діалоговий  з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.


Хронологія есе
Послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.

  1. Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.
  2. Опис  характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.
  3. Порівняння  в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.
  4. Фінальні компоненти  останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.


Приклад твору-есе публіцистичного характеру
Я  українець.
Тут є студенти, які, бажаючи отримати заповітний «корінець» диплома, можуть навіть прийти на пари з предмета, який їм абсолютно до лямпи, а прийшовши, займатися віршуванням або написанням sms.
Тут на грошах ми побачимо гетьманів, бо президенти на таке ставлення ще не заслужили. Часом тут жартують: то дотепно, то грубо, а посміхаються то щиро, то натягнуто. Моя етнічна приналежність завжди зі мною і не зникає лише від того, що її не зафіксували у паспорті. Вона у моїх генах, у моїй свідомості, у світовідчутті. Я  українець!
Я по-своєму люблю як міста з їхніми мережами центрального опалення, площами, стадіонами, театрами, книгарнями і неоновими вивісками, так і села з їхньою екологією і простим щирим ставленням до життя, без силіконових тілом і розумом жінок.
Я люблю вузькі бруковані вулички Львова і дивуюся помпезно-сірим кварталам Харкова. Одеса і Донецьк не потрапляли до сфери моїх мандрів, але хочеться сподіватись, що й там є чому дивуватися й чому радіти. Затишна і напівсонно-спокійна Полтава є милим провінційним містом. Я впритул бачив «патріотів на трибунах» і тому впевнений, що в окопах їх точно не буде.
Я вірю в Україну, але не довіряю окремим індивідам і суспільним групам. Моє повітря переважно наповнене спокоєм і свіжістю. Гори дають відчуття мети і змушують міркувати й про духовні вершини. Крім того, на них значно менше людей і ближче до неба.
Приємно дивитись на наше небо за будь-якої погоди, особливо ясної ночі, коли видно такі маленькі і водночас велетенські, відділені мільйонами кілометрів зірки. І хоча сни я бачу рідко, довколишня природа з яскравими соняшниками з надлишком компенсує таку особливість.
Цокіт підборів на Хрещатику відрізняється від тупотіння у столицях інших держав. Сніг у Карпатах, мабуть, не схожий на свої канадські чи швейцарські відповідники, а кримська галька шурхотить інакше, ніж турецька.
Українські пісні й колискові завжди зі мною, як і горбата, натоптана бруком спина Андріївського узвозу. Свого часу одна з вулиць, де я мешкав, мала лише номер, але вона не стала від того менш рідною.
Якщо у мене будуть діти, то швидше за все вони народяться в Україні. Бо я  українець.

Домашнє завдання. Написати твір "Великий світ природи і людина"

Укр. мова
22.04.20
Виділення вставних слів на письмі
 Домашнє завдання. Матеріал відеоуроку вивчити. Виконати вправу підручника 480.


Укр. мова
22.04.20
Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами та сполученнями слів. Виділення вставних слів на письмі
 Домашнє завдання. Матеріал відеоуроку вивчити.Складіть 5 речень про погоду зі вставними словами різних груп.


Укр. мова
22.04.20
УРМ №23. Лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів

Домашнє завдання. Напишіть листа другу (подрузі) або мамі(татові, дідусеві, бабусі). Використайте звертання та вставні слова.

Укр.літ.

22.04.20
5 клас
ЛРК №4. Рідна земля у поезії поетів-краян ( С.Будного, В.Вихруща, Г.Костів-Гуски, Я.Бензи)
Дорогі діти!
У кожного з нас є своя маленька батьківщина
Що ж таке батьківщина? З чим у вас асоціюється це поняття?
Батьківщина – це природа, родина, мова, рідне село, історія, піс­ня, люди.
Кожен із нас починав свій життєвий шлях з отчої хати, мате­ринської ласки, батькової науки. Перші уроки пізнання світу проходили на батьківському подвір’ї, а далі були – поле, ліс, річка – безмежні простори рід­ної землі. Це і є один із берегів людського життя – берег дитинства.
На сьогоднішньому уроці “Мій рідний край, моя земля...” ми ознайомимося із творчістю письменників нашого Тернопілля – С. Будного, В. Вихруща, Г. Костів-Гуски, Я. Бензи.
Ці письменники жили в різний час, але понад усе любили рідну землю, природу рідного краю, своїх батьків, рідний дім. І цю любов, висловлену в своїх творах, пронесли крізь усе життя, ніколи не забуваючи свого коріння, бо, як писав О. Довженко, “людина завжди повинна пам’ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком”.
Сьогоднішній урок ми проведемо у формі усного журналу “Мій рідний край, моя земля”.
Перша сторінка. Степан Будний. “Земля”
1.      Біографічна довідка.
Степан Франкович Будний народився 23 серпня 1933 року в селі Струсів Теребовлянського району. Працював учителем і журналістом. Досить рано пішов із життя (помер 22 червня 1958 року). Проте залишив нащадкам свою творчість – збірки “Людина до сонця йде” (1961) та “Поезії” (1972), наскрізний мотив яких – любов до життя, до своєї рідної землі.
2.      Аналіз поезії С. Будного “Земля”.
• Виразне читання поезії 
                                            Земля
Буду палко землю цілувати,
Де вітри, і сонце, і блакить,
Коли я промовлю тихо: мати!
То вона, кохана, не мовчить.
Чистою росою враз заб’ється,
До грудей колоссям припаде,
Забренить, заквітне, засміється,
Рідна і пахуча, як ніде.
І любить її не можна трошки,
Ту, що, дише в серце за селом
Світло-синім вогником волошки,
Молодим гречаним молоком.
Відкривай для неї навстіж груди,
Для вітрів і гомону дібров,
Це на ній робочі чесні люди
Сіють вічно трудову любов.
А земля росте зеленим житом
І дубами у гаю шумить.
Я без неї дня не міг би жити,
А із нею вічно буду жить.
Запитання (усно).
— За що ліричний герой любить свою землю?
— Які картини ви уявляли, читаючи поезію? У яких барвах ви б їх зо­бразили?
— Опишіть свій настрій, навіяний віршем.
Друга сторінка. Ганна Костів-Гуска “Вілія”
1.      Біографічна довідка.
Ганна Михайлівна Костів-Гуска народилася 18 квітня 1947 року в селі Бабинці Борщівського району. За професією – лікар, за покликанням – поет. Член Спілки письменників України з 1982 року. Автор поетичних збірок “Автограф вірності”, “Нічлава” та інших творів, багато з яких присвячено при­роді рідного краю, Батьківщині. Для ліричного героя поезії “Вілія” є “річка-річечка” з такою поетичною назвою. Вілія – це річка, яка протікає територією Кременецького та Шумського районів.
2.      Аналіз поезії Г. Костів-Гуски “Вілія”.
• Виразне читання поезії 
 Вілія
Річку Вілію, наче стрічечку,
Кинув хтось між зелених трав.
Хто й коли цю маленьку річечку
Ніжним іменем так назвав?..
Не забруднена, не засмічена,
Синьо – сріберно протіка...
І на карті ледь – ледь помічена
Ще лиш річечка, не ріка.
Верби піснею нахилилися,
Око радує хвильок гра.
І несе свої води-хвилечки
Аж до батечка, до Дніпра.
Річку Вілію наче стрічечку,
Кинув хтось між зелених трав.
Хто й коли цю маленьку річечку
Ніжним іменем так назвав?..
Запитання (усно).
— Про що ця поезія?
— Чи можемо ми цю поезію назвати патріотичною? Чому?
— Намалюйте словесну картину того, що ви “бачили”, читаючи твір.
Третя сторінка. Володимир Вихрущ “Рідна хата”
1.      Біографічна довідка.
Володимир Павлович Вихрущ народився 4 березня 1934 року в селі Августівка Козівського району в селянській родині. За фахом – фінан­сист. Працював головою колгоспу, завідувачем райфінвідділу, деканом фа­культету Тернопільського фінансово-економічного інституту, заступником голови Тернопільського облвиконкому. За покликанням душі – тонкий лі­рик. Автор багатьох поетичних збірок (остання з них – “Поезії” –побачила світ по смерті митця у 2007 році). Член Спілки письменників України з 1976 року. Чимало його віршів стали піснями, видав дві пісенні збірки – “Пісні барвінкового краю”, “Немає кращої землі, як наша рідна Україна”.
2.      Аналіз поезії В. Вихруща “Рідна хата”.
• Виразне читання поезії 
                                       Рідна хата
Хоч сторона моя багата,
Красива квітами й людьми,
Найкраща в світі – рідна хата
Під ясеновими крильми.
У ній тепло і очі мами,
І доброта її руки,
А над смутними образами
Горять барвисті рушники.
Тут батьків труд і труд матусі,
Поліття чесне, не рясне,
А хліб домашній на обрусі –
Неначе сонце весняне.
Йдемо додому, як на свято
Любуємося ворітьми:
Найкраща в світі рідна хата
Під ясеновими крильми.
Запитання (усно).
— З чим у вас асоціюється поняття “рідна хата”?
— Які є символом ваших домівок?
— Чим для автора є рідна хата?
— Для ліричного героя цього твору батьківщиною є “рідна хата під ясе­новими крильми”. Які риси вдачі поета виявилися у вірші?
— Опишіть свій настрій, навіяний віршем.
Четверта сторінка. Ярослав Бенза “Криниця”
1.      Біографічна довідка.
Ярослав Антонович Бенза народився 20 лютого 1950 року в с. Бариш Бучацького району. Навчався у Львівському університеті, де здобув фах журналіста. З 1974 року працює в Тернопільській обласній телерадіокомпанії. Вірші друкував у журналах «Україна», «Барвінок», «Тер­нопіль», колективному збірнику “Богославень” та інших. Автор поетичної збірки для дітей “Чарунки”
 ( 1995).
2.      Робота над поезією Я. Бензи “Криниця”.
• Виразне читання поезії.
                                       Криниця
Під ясеном – криниця,
Стара, на зрубі – мох.
Нап’єшся – крекнеш: ох!
До нашої криниці
Стежки з усіх осель,
Бо кланяється низько
Сусідам журавель.
Орли п’ють воду й півні
З дубового цебра.
Як сонячно – опівдні
З криниці п’є зоря.
Запитання.
— Що є батьківщиною для ліричного героя поезії “Криниця”? (“Під ясе­ном – криниця”.)
— Як змалював автор криницю у вірші?
— Яку музику ви дібрали б до цієї поезії?
Узагальнення.
Ось ми і перегорнули останню сторінку нашого усного журналу. Про­поную відповісти на такі питання з робочому зошиті:
— Чи є щось спільне між ліричними героями цих творів?
— Якими почуттями сповнені ці вірші? Чи близькі вони вам?
Домашнє завдання.
1. Один з віршів за вибором вивчити напамять. Відео, де ви розповідаєте напам'ять твір,  скинути на Viber. 



17.04.20
5 клас 
Євген Гуцало. "Лось". Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла - наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні "Лось". Співчуття, милосердя - шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань
Тема сьогоднішнього нашого уроку «Співчуття і милосердя – шлях до перемоги добра».  Вслухайтеся, вчитайтеся в тему…Про що ми будемо говорити?..Про  співчуття і милосердя.
а) Словникова робота.
- А як ви розумієте значення слів «співчуття» і «милосердя»
- А яке тлумачення подає нам словник?
 Іншими словами, якщо у житті буде співчуття і милосердя, то добро переможе?
- А як у творі, який ми вивчаємо? Поміркуємо…
Учитель:  Ви вже знайомі зі змістом оповідання «Лось». Цікаво, а яке враження воно на вас справило?  
 Учитель: На попередньому уроці, коли ми з вами намагалися передбачити, про що може бути твір із назвою «Лось», багато хто з вас так і передбачив: «У творі розповідається про лося». Справді, про ось такого красивого, могутнього лося. 
- А він головний герой?(Ні.)
- Хто ж головний герой твору? Чому?
- А чому ж тоді твір називається «Лось».
Учитель: Справді, саме у ставленні до лося проявляється співчуття і милосердя головних героїв. Письменники часто використовують такий прийом, розкриваючи при цьому всю красу і багатство людської душі або навпаки її ницість.
- Коли вперше зустрічаємося з хлопчиками-підберезниками? 
- Які художні засоби використав автор у портреті хлопчиків? З якою метою, як гадаєте?
- На яке сприйняття дітей орієнтує нас автор?
* Продовження бесіди.
- У якому епізоді, на вашу думку, ми яскраво простежуємо вияв хлопчиками співчуття і милосердя до лося?
«Старший майнув до саней по сокиру…» Як це майнув? Чому майнув, а не, скажімо, «побіг»«помчав»(Майнути - стрілою полетіти, помчати, побігти).
- Зачитайте уривок  «Спершу діти не знали…» до «…та по боках».
- Що нового дізналися про хлопчиків?
«…сокира в його руках не закуняла.» Який художній засіб використав тут письменник? З якою метою?
- Молодший братик не допомагає старшому, а з чого видно, що він співпереживає?
«Чому обидва брати і не думали про те, що весняна крига – зрадлива, що вона не зважить і на те, що вони рятівники»? (ст.206.)
- Чи усвідомлювали вони свої дії?
- Як повели себе діти після пострілу?
* Продовження бесіди.
- Що вразило вас у цьому епізоді? Чому?
* Продовження бесіди.
- Чому дядько не сподівався, що дітям вдасться  порятувати звіра? Зачитайте відповідні рядки з твору. (ст..208.)
- Чому дядько дивився на лося й хотів вірити, що він оживе? (Боявся покарання, а не того, що жахливо вчинив). (ст..208.)
- А чи згодні ви з думкою про те, що дядько пошкодував про свій вчинок? Доведіть свою думку.
- Як далі будуть розвиватися події?
Учитель: Справді, я теж згідна з вами, що дядька буде покарано, але все одно на душі неспокійно, бо лось загинув. Виходить, намагання дітей були марними? Добро не перемагає? 
- Що з уроку взяли особисто для себе?
Учитель: Творити добро – це праця? А вчитися творити добро – праця? Ви вчилися сьогодні робити добро. 
VДомашнє завдання.
Обов’язкове загальне: записати поради «З чого почати робити добро».
Обов’язкове  на вибір: а) дати відповіді на запитання, які залишилися на уроці відкритими; б) підготуватися до характеристики персонажів .
За бажанням:  знайти тлумачення слова «гуманізм».


Укр.мова

17.04.20
Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні
Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал. Виконати вправу 470.

Укр.мова
15.04.20; 15.04.20
УРМ №20-21. Контрольний письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення
Домашнє завдання. Написати переказ тексту "Могутній патріарх дубів". Повторити все вивчене про однорідні члени речення.


Укр. мова
10.04.20; 10.04.20
Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами
Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал уроку. Виконати вправу 463.

Укр.літ.10.04.20
Євген Гуцало. "Лось". Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла - наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні "Лось". Співчуття, милосердя - шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань. ТЛ: оповідання

▼ Чи любите ви тварин? Чи доводилось вам їх коли-небудь рятувати?
▼  Пригадайте з вивченого матеріалу твори, у яких людина допо­магає тварині.
▼  Як, на вашу думку, порушено в оповіданні тему боротьби до­бра і зла?
     Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 р. в с. Старому Животові Вінницької області в родині сільських учителів. У дитинстві захоплювався читанням, бо йому цікаво було довідуватись про жит­тя, якого він не знав і яке відкривав уперше. У ту пору йому іноді здавалось, що твір значно цікавіший від життя. Бо довколишнє бут­тя — звичне, знайоме, щоденне, близьке, в той час як книжка — це дійсність незнана, нова, незнайома, екзотична, з безліччю пригод. Любов до читання згодом переросла в захоплення віршуванням. Коли Євген учився в шостому класі, один із перших його віршованих творів під назвою «Червоний прапор» вмістила шкільна стінгазета, чим пишався хлопець. Про своє дитинство письменник розповідав у багатьох оповіданнях, у тому числі в повісті «Сільські вчителі», «Шкільний хліб», «У гаї сонце зацвіло». Повісті з життя сільських учителів були високо оцінені критикою, здобули широке читацьке визнання. Ці сповнені просвітленого ліризму, зажури й надії твори, здається, були написані для того, щоб відновити надломлену віру народу в незнищенність моральних цінностей, переконати, що за­вжди, за будь-яких обставин люди мають лишатися людьми.
1959 р. майбутній письменник закінчив Ніжинський педаго­гічний інститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, тому певний час працював у редакціях газет, видавництві «Радянський письменник», а згодом повністю присвятив себе письменницькій діяльності. Активно друкуватися почав 1960 р., а через два роки вийшла перша збірка його оповідань «Люди серед людей». Книжку тепло привітали критика й літературна громадськість. Відтоді одна за одною виходили нові збірки письменника: «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зелено­го» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші. Твори Є. Гуцала об’єднує любов до простої людини, любов до життя в усій його не завжди видимій складності, прагнення зрозуміти й облагородити чесну людину, а нечесну, морально
ницу — викрити перед людьми.
Значну частину творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Державної премії України імені Т. Г. Шевчен­ка. Дитяча проза Є. Гуцала прикметна особливим, тільки йому властивим поетизованим зображенням стосунків між людьми. Невичерпну «країну дитинства» письменник осмислює в різних жанрово-стильових формах, щоразу — в новому баченні, про що свід­чать цикл «Оповідання з Тернівки» (1982) і книжка «Княжа гора» (1985).
1981 р. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала «Пись­мо землі». Далі з’являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на зорі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989).
Євген Гуцало був ще й дослідником. Перебуваючи на засланні, він досліджував історію, культуру російського народу. Свої думки й спостереження він виклав у публіцистичній праці «Ментальність ясиру». Книга побачила світ після смерті автора.
4  липня 1995 року на 58 році життя не стало українського письменника-сподвижника Євгена Гуцала.
2.1. Додатковий матеріал щодо змісту твору.
Лось — ссавець, найбільший представник родини Оленевих. До­вжина тіла самця може бути близько 3 м, маса 360-600 кг, самиці дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняєть­ся від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м’ясистою верхньою губою. Під горлом — м’який шкірястий виріст. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі. У самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні за формою; їхній розмах досягає 180 см, а маса — 20-30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді-грудні і ходить без них до квітня-травня.
2.2. Аналіз оповідання. 
Тема: зображення боротьби добра і зла в протистоянні світу людей та світу тварин.
2.3. Ідея: уславлення мужності, хоробрості, співчуття, бажання допомогати іншим та охороняти дику природу; обурення жорстокіс­тю та користолюбством.
2.4. Сюжетна лінія.
В оповіданні «Лось» зображено історію про те, як двоє хлопчи­ків, не вагаючись, прийшли на допомогу лосеві, що тонув у річці. Хлопцям вдалося врятувати нового друга, але біда прийшла з іншо­го боку — врятовану тварину підстрелив їх рідний дядько Шпичак. Мисливець злякався, що племінники повідомлять у заповідник про його браконьєрство, тому навіть пропонував їм хабар за мовчання — м’ясо й роги, але діти не стали з ним про це розмовляти. Оповідання завершується тим, що розгублений Шпичак дивиться на мертве тіло лося і йому, як це нещодавно було з дітьми, страшенно хочеться, щоб «лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквап­но побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетну­ла куля». Але лось так і не ворухнувся.
2.5. Виразне читання оповідання.
2.6. Аналіз оповідання «Лось».
▼ Кого можна вважати головним персонажем твору? Обґрунтуйте свою думку.
▼ Які почуття викликало у вас оповідання «Лось»? Чому?
▼  За яких обставин лось потрапив у халепу? Хто прийшов йому на допомогу?
▼  Як автор описує поведінку лося в ополонці?
▼ Знайдіть у тексті описи братів і дядька Шпичака. Як автор ста­виться до цих персонажів?
▼  Чим переймався Шпичак над тілом вбитої ним тварини? З чим були пов’язані його хвилювання? Чим зумовлені ці пережи­вання? Чи шкодував він про свій вчинок?
▼  Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися з ними здобиччю? Як би ви вчинили на їх­ньому місці?
Дійовими особами твору є: Лось (головний персонаж); брати-підберезовики, дядько Шпичак (другорядні персонажі).
     3.1. Характеристика головних персонажів: Лось.
3.1.2. Аналіз образу Лося у вигляді бесіди за питаннями,
▼ Чи можна стверджувати, що життя в заповіднику змінило сут­ність Лося і нашкодило його природним інстинктам?
▼ Як ви вважаєте, чи зумів би Лось врятуватись без сторонньої до­помоги? Чи був би у нього, в цьому випадку, шанс не потрапити до рук Шпичака?
▼ Що робив Лось для власного порятунку? Чи була в ньому жага до життя?
▼ Чи підвела Лося віра в людей?
▼ Як ви вважаєте, що перемогло в оповіданні — добро чи зло? Обґрунтуйте свою відповідь.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1.  Тестове опитування
1. Що нагадували роги лося?
А Стару корягу;             
Бнизькорослий кущ;
В молоде деревце;          
Г розвалений пень.
2. У який час доби відбувається дія твору?
А Увечері;                           
Б опівдні;
В на заході сонця;          
Гу досвітніх сутінках.
3. Звідки лось потрапив до заповідника?
АІз тайги;
Б він народився в неволі;
В його привезли з іншого заповідника;
Г його подарували заповіднику, коли він був ще
   маленький.
4.  Чого злякався лось?
А Пострілів рушниці;
Б людських голосів;
Втріщання старої гілляки;
Г звуків інших тварин.
5.  Хто, на думку автора, жив на річці?
А Мисливці;                   
Б жаби;
В хлопці;                        
Гдух примерзлого болота.
6.  Навіщо лось попрямував до поляни?
А Щоб поласувати смачною травою;
Бщоб помилуватися сходом сонця;
В щоб зустрітися з друзями;
Г щоб сховатися від мисливців.
7.  Що знаходилось на іншому березі річки?
АСело;                           
Б інший лось;
В мисливець;                  
Г хлопчик.
8.  Яка халепа трапилась на ополонці?
А Лось не міг напитися води, бо ополонка замерзла;
Б на річці були рибалки, які сполохали лося;
В лося підстрелив мисливець;
Глось провалився під кригу.
9.  Що згадав лось про події минулої осені?
А Мисливці поранили його, але він утік;
Б на нього було відкрито полювання;
Вмисливці врятували його від зграї вовків;
Г в нього з’явились нові роги.
10. Хто прийшов на допомогу лосеві?
А Мисливці;                                                
Бмаленькі хлопчики;
В ніхто;                                                       
Г інший лось.
11. Що зробив дядько Шпичак?
А Допоміг хлопцям врятувати лося;
Б покликав селян на допомогу;
В розгубився та стояв як вкопаний;
Гпідстрелив лося.
12. Чим завершилась ця історія?
АЛось помер;
Б хлопці вилікували лося;
В мисливець пожалів лося;
Г лосю допомогли робітники заповідника.
 ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. В оповіданні «Лось» Є. Гуцало пропонує читачам самим замислитись над тим, що буде далі. Поміркувавши, можна припустити, що брати все ж таки повідомлять у заповідник, бо зрозуміли, що Шпичак не шкодує про вчинене, а значить, якщо його не покарати, буде продовжувати полювати на заповідних тва­рин. На відміну від хлопців, Шпичак (у кінці оповідання) хотів би
побачити лося живим тільки тому, що боїться покарання, а не тому, що зрозумів жахливість скоєного злочину. У цьому невеличкому творі Є. Гуцало зумів поставити низку дуже важливих проблем: те, що людина вважає себе царем природи, не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги. Навпаки, люди мають усвідомити, що їхнє завдання — оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним.
     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати оповідання «Лось», звертаючи увагу на характеристики образів братів та Шпичака, описи природи.

Укр.мова
08.04.20; 08.04.20
Речення з однорідними членами (без сполучниківі зі сполучниками а,але, і). Кома між однорідними членами 
https://www.youtube.com/watch?v=QvfE0Knbv3Q
Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал уроку. Складіть 5 речень про свого домашнього улюбленця, використовуючи однорідні члени речення.


Укр.мова
08.04.20
Контрольна робота №6 (тестові завдання).Відомості із синтаксису і пунктуації. Словосполучення,. Речення його граматична основа. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина
Виберіть варіант правильної відповіді.
1. Граматична основа речення - це
а) означення, додаток, обставина;            б) підмет і присудок;
в) підмет і означення;                                   г) присудок і обставина.
2. У кінці розповідного окличного речення потрібно  ставити:
а) крапку;   б) знак питання;    в) знак оклику;   г) крапку й знак оклику.
 3. До другорядних членів речення належать
а) означення, додаток, обставина;    б) підмет і присудок;   в) підмет і означення;   г) присудок і обставина.
 4. Додаток відповідає на питання
а) який? яка? яке?  б) який є підмет? хто він такий?  в) кого? чого? ким? чим?    г) де? куди? як? чому?
 5. Присудок найчастіше в реченні виражається
а) іменником;   б) прикметником;  в) дієсловом;    г) прислівником.
 6. Позначте рядок, у якому всі сполуки слів є словосполученнями:
а) історія країни, читати й писати;                       б) бузок цвіте, духмяні трави;
в) знайти в словнику, вивчити напам’ять;         г) посіяли квіти, у небі.
 7. Позначте спонукальне речення:
а) Красне літо в вирій відлетіло, мов його ніколи й не було (Є. Гуцало).
б) Уже вода замерзла на озерах (М. Рильський).
в) Ой яка чудова українська мова! (О. Підсуха).
г) Лети ж, рідне слово, лети в рідний край! (Олена Пчілка)
8. Позначте речення, у кінці якого потрібно поставити знак питання:
а) Хто ми в світі без рідного слова (В. Крищенко).
б) Любіть свою хату, хоч і небагату (Б. Лепкий).
в) Видиш, брате мій, товаришу мій, відлітають сірим шнурком журавлі у вирій (Б. Лепкий).
г) Вже перший сніг кружляє над землею і тихо падає (М. Рильський).
 9.  «Дощик нитками плететься, в'ється, сиплеться і ллється по ріллі» (Г. Чупринка) Позначте правильну відповідь.
а) один підмет, чотири однорідних присудки;                б) тільки присудки;
в) один підмет і один присудок;                                          г) складне речення.
10. У реченні « Плекайте мову»  граматична основа виражається
а) тільки підметом;
б) тільки присудком;
в) підметом і присудком.
11. У реченні «Молоденькі сади ми посадим на кручі» (А. Малишко) підкресліть додаток .
 12.  Завдання 12 має чотири варіанти відповідей, із яких ДВІ АБО БІЛЬШЕ ПРАВИЛЬНІ. Виберіть номери всіх правильних відповідей.
 У реченні «Пісню змагання уперту, дзвінку я хочу відбити у кожнім рядку» (Д. Павличко) словосполученнями є
а) пісню змагання;                 б) уперту, дзвінку;
в) я хочу відбити;                   г) кожнім рядку.
13. Зробіть синтаксичний розбір речень (підкрісліть головні та другорядні члени речення).
 Грім гуркоче навкруги, хмара дощ несе в луги.

Іде веселка, з броду несе джерельну воду.
Домашнє завдання. Повторити все вивчене про головні і другорядні члени речення.

Укр.літ.
08.04.20
"Гаї шумлять...", "Блакить мою душу обвіяла...". Мелодійність віршів П. Тичини

Душею й серцем П. Тичина довгі роки служив музиці — і вона щедро нагородила його за вірне й незрадливе служіння: влилася в поетичні рядки митця, зазвучала на повну силу, щоб полонити усіх, хто ввійде у Храм його Слова. Ступимо ж і ми на поріг цього Храму, щоб відчути цей божественний барвозвук — голублячий, ніжнотонний...
1. Слово вчителя
Уявіть, що ви на лоні природи, де є тільки ви й розмаїття барв, звуків і рухів.
Забудьте про проблеми й турботи, вдихніть на повні груди п'янке свіже повітря. Прислухайтесь — і... почуєте, як шумить гай. Придивіться — і... побачите, як вітер над золото-блакитним плесом річки чаклує, торкаючи хвилі-звуки.
2. Виразне читання вірша „Гаї шумлять“
3. Бесіда
· Яка основна думка поезії? (Кожна людина по-своєму бачить і відчуває світ.)
· Яка ідея поезії? (Возвеличення чарівності природи, яка впливає на стан людини, її почуття).
· Які почуття виникають у тебе на природі?
· Чи вслухався ти в шум дерев? Коли? Які враження в тебе виникли?
· Чи спостерігав ти, як біжать хмарки? Яка тоді була погода?
· Чи слухав ти церковний дзвін? Поділись враженнями.
· Чи почувався ти ластівкою в польоті?
4. Опрацювання теоретичного матеріалу
Метафора (з грецьк. „перенесення“) — слово чи словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.
Метафора: хмарки біжать, дзвін гуде, думки пряде, мріє гай.
Епітети: тихий шепіт голублячий.
Порівняння: неба край, як золото-поколото, ріка горить-тремтить, як музика, купаючи мене, мов ластівку.
5. Словесне малювання
Ген неба край —
Як золото.
Мов золото — поколото
Горить-тремтить ріка,
Як музика.

(Коли сідає сонце, над рікою утворюється сонячна доріжка, сонце відбивається у воді: золото — поколото)

6. Виразне читання вірша „Блакить мою душу обвіяла“

7. Слово вчителя

Уявіть людину, яка вийшла на простір і глянула в бездонну глибінь неба. Мирне блакитне небо навіяло їй мрії („сонця намріяла“); вона — молода, завзята, готова боротися з усіма труднощами життя, здатна обігріти своєю любов'ю весь світ.

Ліричний герой поезії говорить небу „Добридень“! Далі його погляд опускається на землю: він милується струмком серед гаю, схожим на стрічечку, метеликом на квітці, полями, на яких хвилюється від вітру збіжжя, і розуміє, що тут його земля, його рідний край, що любов до світу починається з любові до краю, де він народився. Ось чому він говорить: „Добридень тобі, Україно моя!“.

8. Бесіда

· Який настрій вірша? (Мажорний, життєствердний)

· Як пояснити слова „душа моя сонця намріяла“? (У поета був гарний настрій, який осяяв усе навколо, навіть сонце раділо з ним.)

· З чим порівнюється річечка? (З дівочою стрічечкою)

Я зичу вам, щоб природа для вас, як і для Павла Тичини, була „близька й рідна у всіх своїх відмінах“.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити один з віршів П. Тичини напам'ять. Відео, де ви розповідаєте напам'ять твір,  скинути на Viber. 
Відповісти на запитання в підручнику.



Укр.лііт.
03.04.20   

Павло Тичина. "Не бував ти у наших краях!". Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття. ТЛ: ліричний герой

Людське життя тісно пов’язане з природою. У цьому зв’язку -  гармонія. Мабуть, немає в світі людини, яка була б байдужою до природи, не відчувала себе її частинкою, та не розуміла свою залежність від неї.

    Гра «Мозковий штурм»
-         Згадайте художні твори, вивчені нещодавно, у яких змальовується краса рідного краю. (Т.Шевченко «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе»)
-         До якого тематичного блоку у підручнику вони належать? («Рідна Україна. Світ природи»)
-         Діти, а чи можете ви згадати, хто автор віршів «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків», «Пробіг зайчик», які ви вивчали у початкових класах?
-         Що, на вашу думку, об’єднує ці твори? (це пейзажна лірика)

1.     Слово вчителя.
Сьогодні ми відкриємо для себе нову зірку на небосхилі нашої поезії. Про нього сказано багато гарних слів.
«Поет, мабуть, світового масштабу… дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа». (С.Єфремов)
«…один з найобдарованіших поетів усієї Європи в ХХ столітті. Він не має собі рівних за поетичною винахідливістю, своєрідною музичністю». («Демос» видання Лондонської асоціації публіцистів)
У давньогрецькій міфології є образ геніального співця, винахідника музики й віршування Орфея. Його мистецтво могло творити чудеса: приборкувати диких звірів і навіть зрушувати скелі. Це міфічне ім’я стало  синонімом великого поета й музики, людини надзвичайного обдарування й таланту П.Г.Тичини.
 Завжди цікаво співставляти свої думки з висловлюваннями людей, які мали щасливу нагоду бачити Тичину в дійсності. За свідченням сучасників його обличчя вражало натхненністю. У Тичини були прекрасні душа і серце, бо черства людина не написала б таких чудових віршів.
 Народився майбутній поет Павло Григорович Тичина на Чернігівщині у великій та багатодітній (13 дітей) сімї сільського дяка, (тобто священика). Жили вони дуже бідно, надголодь. Маленький Павло мав досконалий музичний слух і дзвінкий голос, тому в 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде тринадцять років навчатися спочатку в бурсі, а потім у семінарії.
Навчання в духовному хорі не минуло марно – П. Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет. Згодом, 1918 року, він назве свою першу збірку «Сонячні кларнети». Павло Григорович мав ще здібності до малювання і навіть готувався вступити до Академії мистецтв у Петербурзі, але брак коштів став на заваді. Тичина був знавцем не тільки українського слова, він постійно вивчав мови інших народів – знав 15 мов.
Проте, маючи дар співака, музиканта, живописця, він став поетом. Його вірші мелодійні, «кольорові», часто незвичайні за формою.
 Як і Шевченко, прагнув обрати фах художника. Саме за малюванням помітив його інший український письменник – Михайло Коцюбинський. Він зацікавився малюнками, а дізнавшись, що і вірші пише, запросив його до себе. Після цього і розпочався його шлях як поета. 1912 року в журналі з’явився перший вірш «Ви знаєте як липа шелестить». Однак Павло не зупинився лише на написанні  віршів, він навчався грати на різних музичних інструментах, учився малювати, досконало володів 15 мовами. Письменника двічі висували на здобуття Нобелівської премії, але від неї він відмовився.
 Все, що оточувало письменника, оживало на папері – чи то за допомогою фарб і пензля, чи то барвами слова, чи намагалося сказати про себе музичними акордами. Але особливу силу має поетичне  слово – дивне поєднання думки, почуття і фантазії.
    Робота з підручником
  Метод «Читання з позначками»
Прочитати статтю підручника і доповніть розповіді учнів тими фактами з життя про які вчитель не сказав.
    Прийом «Словничок»
Метафора – це слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.
Епітет – це художнє означення, яке надає зображенню предмета чи явища більшої виразності, поетичності, яскравості.
 Робота з текстом
- Опишіть ліричного героя поезії.
- За допомогою яких художніх засобів поет передає красу рідного краю? Наведіть приклади.
- Хто є головним героєм ліричних творів? (ліричний герой)
- Скажіть, що є предметом авторського опису у творі? (природа) Отже, до якого жанру належить ліричний твір? (пейзажна лірика)
- Яку лірику ми називаємо пейзажною?
- Як ви думаєте, яку функцію виконують пейзажі у даній поезії? (звісно. У ліричних пейзажах змальовуються картини природи, але основне тут – той настрій, ті почуття, які викликає вона у ліричного героя)
- Як змальовує поет свій рідний край?
- З якими почуттями автор говорить про людей, що «зросли в степах»? Чи можна назвати його патріотом рідної землі?
- Яким  настроєм пройнятий вірш?
 Зверніть увагу! Рядок «Не бував ти у наших краях!» дослівно повторюється кілька разів, утворюючи своєрідне обрамлення – кільце. Таких кілець у вірші два. Як ви думаєте, з якою метою використав автор такий художній прийом?
-         Якими постають українці у вірші?
-         Визначте, яка пора року зображено у творі? Який час доби? Доведіть свою думку, спираючись на художні деталі тексту.
-         Перечитайте другу строфу. Уявіть ледь помітне тремтіння повітря в степу. Це явище поет передав образним висловом «думки пряде над нивами».
-         Чи доводилося вам бачити хвилювання ниви під вітром? Що вона нагадує? Як ви розумієте вислів «нивами-приливами»?
-         Музикою якого характеру можна відобразити настрій ліричного героя?
-         Якими почуттями пройнята поезія? (життєрадісними, патріотичними почуттями)
-         Як, на думку поета, природа впливає на людину? Чи згодні ви з таким авторським баченням? (поет вважає, що природа деякою мірою формує характер людини, наповнює душу красою, оптимізмом)
8. Слово вчителя. Тичина палко любив свій рідний край, захоплювався красою природи, тонко відчував її. Поет пишається мужніми, працьовитими людьми, які «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати», і ставить їх за приклад своєму незримому співрозмовнику, людині-песимісту, якого завжди бачить в сльозах.
9. Гра-змагання «Хто перший розподілить художні засоби». Встановити відповідність між рядками з вірша та художніми засобами, вжитими в них.
Блакитні простори, веснянії ночі
Метафора
Там степи, там могили, як гори
Окличне речення
Не бував ти у наших краях!
Риторичне питання
Серце б’ється
Епітет
Чув про степ, що ген-ген простягнувся?
Порівняння
Смієшся – ридаєш
Антонім

Слово вчителя.
Якби вам випала нагода запросити друзів з інших країн в гості, про що б ви розказали їм? 
Любіть свій рідний край, землю, на якій ви виросли, де проходить ваше дитинство. Ніколи не забувайте, звідки ви родом. Кожен з вас повинен свято берегти пам'ять про найкращий і найдорожчий куточок на землі.
V. Домашнє завдання.
1. Виразно читати вірші.Прочитати біографію Павла Тичини на стор. 19– 195 підручника.2.Вивчити матеріал підручника с.191,192 про ліричного героя.
2.    Аналізувати поезію “Не бував ти у наших краях !”


Укр.мова03.04.20Другорядні члени речення. Обставина

Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал уроку. Виконати вправу 440.

Укр.літ.01.04.20
Виразне читання поезій Т.Г.Шевченка
Дорогі діти! Рада вітати Вас.
 Напевно, в Україні немає людини, яка б була байдужою до поетичного слова Шевченка – великого сина нашої землі, геніального поета, творчість якого ніколи не перестане хвилювати і вчити, вчити любити свій край, свій народ, вчити бути чесним, вірним, мужнім. У цьому ми переконались, вивчаючи біографію митця, його поетичні твори. Цей урок присвячується пам'яті безсмертного Кобзаря.
«Кобзар» є в кожному домі, він друкується мільйонними тиражами, десятками мов, але все одно в книгарнях не залежується. Люблять, шанують у нас геніального поета, художника, мислителя.
·        А що ви знаєте про великого поета? (усно)
Священним обов'язком для кожного митця є особисте слово про Кобзаря. Тож і маємо сьогодні величезну мистецьку Шевченкіану: у поезії й прозі, у бронзі й дереві, у листівках і на великих полотнах...
Виразне читання є одним із засобів перевірки розуміння нами твору.
-А що ж ми з вами знаємо про науку виразного читання?
·        Що ми розуміємо під виразністю читання? (Виразне читання – один із методів вивчення літератури, воно забезпечує глибину емоційного сприймання і цілісного враження від твору )
·        Які засоби виразного читання ви знаєте? ( Це сила, мелодика, тон голосу, темп читання, паузи, логічні наголоси)
·        Чим повинен володіти читець під час виразного декламування твору перед аудиторією? (Обов’язок виконавця — малювати інтонацією, тобто технічно грамотно, логічно правильно, зримо та емоційно насичено відтворювати ідейний зміст тексту, збуджуючи уяву слухача, впливаючи на нього своїми почуттями та вольовими імпульсами)
·        Для чого необхідно знати специфіку техніки виразного читання? (В ідеалі треба домогтися того, щоб промовляння чужого тексту сприймалося як процес говоріння, як акт формулювання власної думки. А домогтися цього допомагають саме засоби виразного читання)
·        Яка роль надається розділовим знакам під час виразного читання? (Оскільки розділові знаки ставляться з метою розмежування окремих частин у потоці мовлення, то вони допомагають тому, хто пише, виразніше передавати свої думки і почуття, а тому, хто читає, - краще, точніше сприймати текст )
·        Чому в процесі читання потрібно дотримуватись пауз? (Залежно від того, чи попереджує пауза думку, чи затримує увагу на сказаних словах, вона може стояти у будь-якій частині фрази. Емоційний вплив паузи сильніший вслід словам, які прозвучали, коли мовчанням ми ніби підкреслюємо їх важливість )
·        Як на вашу думку, для чого читцеві під час виконання того чи іншого твору необхідно пройнятися ним, зрозуміти і сприйняти його героїв? (Вчитуючись у твір, декламатор намагається уявити собі живі картини і живих героїв, змальованих автором, збагнути найголовнішу ідею, висловлену у творі, осмислити свою виконавську позицію та свій виконавський намір і донести усе це до слухачів )
·        Яке значення приділяється інтонації під час виразного читання? (Живої людської мови без інтонації не буває. Подібно до тональності в музиці, інтонація створює мелодійний ряд мови, надає словам звукового забарвлення, підкреслює смислові й емоційні відтінки фрази)
 Дуже приємно вчити таких розумних дітей!
2.Підготовка до виступу  «Розминка органів мовлення»
Вправа 1. На рахунок „раз” – розтягніть губи в усмішку, не оголюючи зубів; на „два” – витягніть губи щільною трубочкою уперед („хоботок”); на „три”. „чотири”, „п’ять”, „шість ”– рухайте „хоботком” почергово вправо, вліво, вверх, вниз; на „сім” – знову усмішка; на „вісім” – висхідне положення. Можна також зробити кілька кругових рухів „хоботком” за годинниковою стрілкою, а потім проти неї. Повторіть вправу 3-4 рази.
Учитель :А зараз переходимо безпосередньо до конкурсу. У кожного Шевченко – свій,  тому і вірші ви обрали самі, керуючись власними уподобаннями та міркуваннями.  Також у вас є пам’ятки « Як навчитися виразно читати віршовані твори» Звертайтеся до них у разі потреби.
Отже, вкладіть у своє читання усю душу, передайте суть написаного колись Великим Кобзарем.
Домашнє завдання. Навчитися виразно читати поезії Т.Шевченка . Поезію "Садок вишневий коло хати..." вивчити напам'ять. Відео, де ви розповідаєте напам'ять твір,  скинути на Viber. 

Укр. мова
01.04.20
Другорядні члени речення. Означення
Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал уроку. Виконати вправу із відео №6.


Укр. мова
01.04.20
Другорядні члени речення.Додаток

Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал уроку. Виконати вправу із відео №4.





Укр. мова

20.03.20

Другорядні члени речення.


Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал уроку. Виконати вправу підручника 433.





Укр.літ

20.03.20 

Т.Шевченко . "Садок вишневий коло хати...". Картини довколишнього світу, природи в поезіях Тараса Шевченка


    Батьківщина… Що ми вкладаємо у це поняття? Це знайома стежина до школи, левада біля річки, берізка під вікном, птахи в небі, вірний пес. Тобто це все те, що ми не можемо не любити, як маму, тата, без чого ми не можемо жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні берегти, плекати, бо це і є наша рідна земля, наша Україна.
Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близькими і милими її серцю є спогади про рідний край, батьківську хату, мальовничу природу. 5 квітня 1847 р. Т. Г. Шевченка було заарештовано як члена Кирило-Мефодіївського братства, 17 квітня поета привезли
до Петербурга й ув’язнили у казематі Петропавлівської фортеці (каземат — це приміщення у фортецях, де тримали в’язнів).
    Крім допитів, були ще довгі дні й ночі в одиночній камері, майже півтора місяця. Що переживав, передумав поет у тій похмурій самотині, ми б так ніколи й не довідалися, якби не поезія.
       Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склавши аркуш учетверо, написав на ньому 13 віршів. Справжнім шедевром серед цих поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати…». Ця поезія — одна з найсонячніших струн Шевченкової 
 лірики. Як у жахливих казематних умовах міг бути створений такий сонячний твір? У оповіданні Володимира Дарди «Сильніший за долю», так уявляється психологічний стан Шевченка: «Коли виводили його з камери, глибоко вдихав пропахле весною повітря. Одного разу йому навіть вловились добре знані ще з далекого дитинства пахощі набубнявілого навесні вишняку. Ті запахи не облишили його і в камері, вперто витали довкола, аж поки не зринула перед очима до щему в серці мила картина. Пливла, розмірено погойдуючись, безкрая ніч, а в камері буяла розкішна весна, і пошерхлі вуста натхненно шепотіли…»
- ЯКУ КАРТИНУ ІЗ ЖИТТЯ ВІДТВОРИВ ПОЕТ У СВОЄМУ ВІРШІ?
2. Виразне читання поезії .
Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім’ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.)
То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім’ю, що вечеряє коло хати, вечірню зі­роньку…)
А чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкуван­ня соловейка, тишу…)
Де ще людина почуватиметься спокійнішою і щасливішою, як не се­ред такої природи. Шевченко змальовує ідеальну, досконалу для людини модель життєвого устрою — це дружна сім’я, де панує гармонія людини і природи, людини і мистецтва, людини і Бога. Цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику
 Тема: зображення мальовничої української природи.
Ідея: замилування простим, природним ладом трудового життя з чергуванням праці і відпочинку.
Основна думка: Т. Шевченко звеличує красу українського народу.
 Жанр: пейзажна лірика.
 Колористичні символи (образи): «вишневий сад зелений і темнії ночі», «синє море», «червона калина», «зелені байраки», «небо блакитне».
 У вірші відобразилась мрія поета про щасливе, гармонійне життя. Ця мрія різко контрастувала з дійсністю, у якій поет-в'язень створював свою поезію. Перед нами постає побутова картина українського села: «...Вечір... Закінчився робочий день, повертається з поля плугатарі, ідуть співаючи дівчата, біля хати зібралась на вечерю сім'я. Непомітно надходить ніч. Все завмирає, тільки чути голоси дівчат. Та невтомного соловейка. Затихло все, тільки дівчата, та соловейко не затих».
 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:  вивчити вірш напам’ять. Відео, де ви розповідаєте напам'ять твір,  скинути на Viber. 

Укр.мова
17.03.20; 17.03.20
Пунктуаційна помилка та її умовне позначення
. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
1. Бесіда.
— Яку роль відіграє логічний наголос у реченні?
— З чого складається граматична основа речення?
— Які є види речень за метою висловлювання?
— Які розділові знаки ставлять у кінці таких речень?
2. Лінгвістична “розминка”.
— Назвіть розділові знаки за їхніми характеристиками.
Фіксує кінець речення, а також передає питальну інтонацію (?)
Свідчить про закінчення думки в розповідних реченнях (.)
Ставиться в кінці речення і передає окличну інформацію (!)
Ставиться в кінці речення і передає незакінчену думку, багатозначність сказаного (...)
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
IV. Повторення, поглиблення і систематизація вивченого, удосконалення пунктуаційних умінь.
1. Пояснювальний диктант.
— Запишіть речення, визначте їх види за метою висловлювання. Поясніть розділові знаки в кінці речень.
Отара ягнят, як біла хмарка, що впала на зелені луки... Хай собі пасуться! І по небу пропливають ясні легенькі хмарки. Куди вони пливуть? Мабуть, далеко — далеко звідси... (О. Іваненко)
2. Вправа-відтворення деформованого тексту.
— Визначте межі речень. Запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки.
А яке гарне деревце горобини ніби його прикрасили як новорічну ялинку чудові, спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують до чого ж красиві пташки їх називають північними папугами.
Звідки прилетіли до нас ці зимові гості прилетіли вони з далекої півночі, щоб тут перебути зиму а ми в саду поставили їдальні для пташок і підгодовуємо їх прилітайте й ви, дорогі гості, поласувати просом, ягодами горобини, калини, журавлини. (За О. Копиленком)
3. Робота з підручником. Виконання вправи 86.
4. Вправа “Пунктуаційна правка”.
— Виразно прочитайте текст. Запишіть його, розставивши потрібні розділові знаки.
Скільки появилося нових квіток. Уже відцвіли блакитні проліски а в кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки. Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тоненьких ніжках. Пахучі чудові конвалії. Веселий місяць цей травень. Збіглися хлопці на вулиці. Куди йти гуляти. Прийшли діти до рівчака зарослого низькими кущами. Гуляли в лісі рвали квіти ловили метеликів. (За О. Копиленком)
5. Творча робота у групах.
— Уявіть ситуацію, що вам довелося доглядати за деревами у вашому саду. Усно опишіть свої враження від цього.
V. Підсумок уроку.
VI. Домашнє завдання.
— На основі теоретичних відомостей побудуйте діалог із сусідом по парті на тему “Види речень за метою висловлювання. Окличні речення.”



Укр.літ.
17.03.20

Т.Шевченко "За сонцем хмаронька пливе...". Картини довколишнього світу, природи в поезіях Тараса Шевченка-художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. ТЛ: персоніфікація, ліричний твір


Опрацювання поезії Т. Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».
    Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...» Побудований цей твір на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності.
 Читання вірша Т. Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»
 Словникова робота.

Символ (грец. «знак») — умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття. В українських віршах наявні традиційні уснопоетичні народні символи: сонце, місяць, зіроньки, човен, терен, верба, весна та ін.
Символ сонця — уособлення тепла, світла й радості.
Туман — темряви, небезпеки.
. Тема: змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.
. Ідея: туга за рідним краєм, його чарівною природою.
. Основна думка: батьківщина — рідна домівка.
. Жанр: пейзажна лірика.
. Бесіда за прочитаним твором
.


Яку ви уявили картину, коли читали цей вірш?

Який образ дарує нам світло й радість?

З чим протиставляється сонце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»? Чому?
Які явища природи описані у вірші Т. Шевченка?
Заповнимо «Скриню літературознавчих термінів»..
Персоніфікація – образний вислів, у якому ознаки людини переносяться на неживий предмет чи явище одним словом(олюднення).
Наприклад : танцюють сніжинки, спить камінь, хмаринка пливе, серце одпочине.
А чи побачили ви у вірші «За сонцем хмаронька пливе» персоніфікацію?
1. Тестове опитування
1. Що робить сім'я коло хати?
А Вечеряють; Б грають;
В співають; Г сплять.
2. Кого поклала мати коло хати?
А Дочку; Б їжу;
В маленьких діточок; Г чоловіка.
3. Чому протиставляється сонце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?
А Хмарці; Б морю;
В полю; Г туману.
4. Хто подає вечерю у вірші «Садок вишневий коло хати»?
А Мати; Б батько;
В дочка; Г брат.
5. З ким заговорить серце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?
А Хмаркою; Б морем;
В туманом; Г з Богом.
6. Який епітет використовує до хмарки автор у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?
А Синя; Б рожева;
В зелена; Г сива.
7. Що роблять дівчата, коли йдуть з роботи у вірші «Садок вишневий коло хати»?
А Танцюють; Б сміються;
В співають; Г розмовляють.
8. Який художній засіб використовує поет у ряках «І тьмою німою оповиє тобі душу»?
А Метафору; Б епітет;
В порівняння; Г персоніфікацію.
9. На скільки епізодів можна поділити вірш «Садок вишневий коло хати»?
А 2; Б 1;
В 4; Г 3.
10 Де написав ці вірші Шевченко:
А На засланні
Б. В україні
В В Дитячі роки
Г Після заслання
 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: вивчити вірш напам'ять. Відео, де ви розповідаєте напам'ять твір,  скинути на Viber. 
 Укр.літ.
13.03.20
 Картини довколишнього світу, природи в поезіях Тараса Шевченка-художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови

2.1. Літературний диктант.
1. Якого року народився Т. Шевченко?
2. Як називається перша збірка Т. Шевченка?
3. Пан, у якого Т. Шевченко служив козачком.
4. У якого російського художника вчився Т. Шевченко?
5. Який твір про дитинство Т. Шевченка ви знаєте?
6. Хто автор цього твору?
7.  Які картини Т. Шевченка ви знаєте?
8. Основна думка повісті «В бур'янах».
9. Як звали подругу дитячих літ Т. Шевченка?
10. Імена Тарасових сестер.
11.  Герої повісті «В бур'янах».
12. Тема повісті «В бур'янах».
Вступне слово вчителя
— Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався безкраїми полями чи запахом весняного ранкового лісу!
Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх читають інші, тобі одразу уявляється все, що в них описується. Це великий талант письменника — зуміти так передати власні враження, що читач і через багато років бачить те, що побачив ти. Ніби бачить світ очима поета...
Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива: «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...», «співають ідучи дівчата...» І ми одразу чуємо і гул хрущів, і красиві переливчасті голоси дівчат. Навіть відчуваємо свіжий запах молодих зелененьких вишеньок... Натруджені плугатарі повертаються з поля, втомлені, але спокійні і задумливі, зачаровані красою навколишньої природи. А вдома ждуть їх ласкаві матері, які вже приготували вечерю. Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину.
 Словникова робота
Поезія — художньо-образна словесна творчість. У поетичному тексті головна роль зазвичай відведена формі висловлювання. Поезія є мовним мистецтвом, яке передбачає максимальне використання мовних засобів, а також творення нових поетичних образів.
Ліричний твір — це сплав певних картин життя, через які автор висловлює свої погляди на дійсність/
Персоніфікація — це перенесення властивостей живих істот на предмети чи явища природи. (Дощ іде, сонце співає)
 Т. Шевченко любив оспівувати природу, зачарований безмежним простором землі.
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, 
Пливе човен до Дунаю один за водою. 
Пливе човен води повен, ніхто не спиняє. 
Кому спинить — рибалоньки 
На світі немає.
Поплив човен в синє море, А воно заграло, — 
Погралися гори-хвилі — І скріпок не стало.
Бесіда
- Яку картинку ви уявили?
- Як описує природу Т. Шевченко?
. Слово вчителя
— У Т. Шевченка природа сприймається через призму широкої народної душі.
Та не тільки сум і горе бачив Шевченка. Він зростав в Україні серед мальовничої природи. Він захоплювався нею, його твори сповнені любов'ю до рідного краю. Найкраще про це сказав сам поет у своїх творах.
 Читання віршів учнями «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе».
Домашнє завдання.Читати і аналізувати поезії Шевченка.
Намалювати малюнок Тарас Шевченко в дитинстві.
                                                     

Укр.мова
13.03.20;13.03.20

УРМ №18-19. Письмовий твір-роздум у художньому стилі "Чому необхідно знати історію свого народу?"
Комунікативний практикум.
▼ Які є типи мовлення?
▼ Особливості роздуму як типу мовлення.
Роздум — це зв′язний текст, що характеризує логічно послідовний ряд думок, міркувань, висновків на певну тему. Характерною ознакою тексту-роздуму є перебування речень у відношеннях причини й наслідку (обґрунтування, пояснення думки, висловленої в іншому реченні).
Роздум зазвичай складається з трьох частин. Це:
Теза — частина, що містить думку, яку треба довести чи пояснити (вступ).
Докази — аргументуюча, пояснювальна.(основна частина).
 Для підтвердження основної думки слід добирати якомога більше вагомих доказів.
 Висновок (як правило, збігається з думкою, висловленою на початку тексту).
Теза (вступ)      Я думаю, що...;     мені здається, що...;     я вважаю, що...
Аргументи         Чому? Тому що...;       по-перше,...;  по-друге,...
Докази                Хочеться згадати твір...;      наведу приклад   з власного життя
Висновок             Отже,...; підсумовуючи,     можна зазначити...
Діти, скажіть, чи знаєте ви історію своєї родини, хто є бабусі, прабабусі?
Навіщо вам це знати?
А історію свого народу треба знати? Чому?
▼ Складання плану побудови твору-роздуму.
Будь-який твір починається з визначення його теми, мети та складання плану.
План твору – це схема композиції твору, яка будується на  основі авторського задуму, що визначає основний зміст майбутнього тексту.     
1. Кожен пункт плану має відображати одну з важливих мікротем висловлювання.
2. Обсяг усіх пунктів плану має відповідати змістові цілої теми.
3. Пункти плану не повинні збігатися між собою.
4. План має зберігати наступність і підпорядкованість розділів.
Орієнтовний план, складений під час узагальнення аргументів.
Історію свого народу треба знати.
1.     Знання історії – попередження помилок в майбутньому.
2.     Історичні герої – справжній приклад для наслідування.
3.     Приклади з літератури, з життя.
4.     Знання історії  свого народу – важливий фактор існування нації.

Індивідуальна робота. Написання твору-роздуму.
Ø Робота з чернеткою
Ø Коригування написаного
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Продовжити обговорення теми уроку вдома, узяти інтерв’ю у батьків, інших родичів.

Немає коментарів:

Дописати коментар